Скажи мені – і я забуду,
Покажи мені – і я запам’ятаю,
Дай зробити – і я зрозумію!
Китайська притча.

Сьогодні модною, цікавою і ефективною є мнемотехніка (як і, до речі, лепбуки, пантбуки, кроссенси, стіна слів, кубик Блума тощо) – сукупність спеціальних прийомів і способів, що полегшують запам’ятовування і збільшують обсяг пам’яті шляхом утворення штучних асоціацій. Для наших учнів , більша частина з яких уже народилася поза межами України та проживає у двомовному середовищі, величезний потік інформації є вкрай складним, особливо тоді, коли говоріння, читання і письмо – не у найкращому стані. Саме елементи мнемотехніки (від найпростіших мнемоквадратів до складніших мнемоланцюгів) допомагають якнайкраще у цій ситуації. Основне правило – використовувати яскраві образи та асоціації.

Наприклад, у 5 класі під час опрацювання казки І. Франка «Фарбований Лис» було запропоновано учням мнемосхему з позитивними і негативними рисами характеру Микити. Цей метод урізноманітнює лексичне багатство та розвиває словниковий активний запас учнів (адже дуже часто є слова, лексичне значення яких є незрозумілим для наших школярів і спонукає їх взяти до рук «Тлумачний словник», а також знайти відповідні аналоги у французькій мові). Важливим є те, що у цій таблиці всі слова написані різним кольором та різним шрифтом, що стимулює зорову пам’ять і автоматично виділяє головне, те, що потрібно запам’ятати.

Звичайно, спершу учні хором вигукнули, що Лис Микита – негативний персонаж (за аналогією з народних казок, де лисиця – хитра, злодійкувата та брехлива). Саме тому наступним етапом було «Колесо життя Лиса Микити».

Школярі повинні були зробити певну градацію , замалювавши відповідну кількість клітинок від 0 до 10, певних сторінок його життя. І тут раптом виявилося, що Микита не такий уже й поганий і має багато позитивних якостей, які допомагають йому виживати у житті. Ця вправа розвиває усне зв’язне мовлення, логічне мислення, адже в процесі роботи діти дискутують між собою з приводу кількості замальованих поділок, аргументуючи свою думку, наводячи факти з прочитаного твору (а це і є основним для учнів українських шкіл за кордоном : говорити, говорити, і ще раз говорити …).

Дуже цікавою є вправа «Асоціативний ланцюг», де учні вписують свої думки з приводу почутого словосполучення «Лис Микита», що добре тренує пам’ять та розвиває логічне і образне мислення (крім «царя звірів» можна було почути найнесподіваніші варіанти).

Найбільш неочікуваною завжди є рубрика «Займи позицію», де учні висловлюють свої відчуття після знайомства з казкою
«Фарбований Лис» (я … мабуть, точно, можливо, ніколи …).

І нехай ці думки інколи кумедні і «сируваті», але оті дитячі «кострубаті» речення є неповторними і справжніми.

Навчаючи інших, вчимося самі…