Стаття “Рушник від Дніпра до Сени: як 9-метровий оберіг довезли до пам’ятника Тарасові Шевченку в Парижі” в “Україна молода”, 10 липня 2019
Стаття “Від Дніпра до Сени, або подорож рушника національної єдності” в газеті Демократична Україна, 21 червня 2019
Гвардійці 23 бригади НГУ подякували за «миротворчі писанки» дітям інших країн, 28 квітня 2019
Репортаж про Українську школу Святого Володимира в Парижі та про життя української громади Франції у програмі “Українці у світі” на каналі Перший Західний, 23 березня 2019
Стаття на Укрінформ про акцію “Ангели пам’яті” в Парижі на знак ушанування героїв Небесної сотні, 19 лютого 2019
Творчі зустрічі у Відні, Парижі та Празі професора Ольги Деркачової, 16 січня 2019
Перший Світовий форум українознавчих суботніх та недільних шкіл 17-22 серпня 2018 року у м. Львів.
Репортаж про книжкову виставку “Salon du Livre 2018” від Видавництва Старого Лева з посиланням на зустріч з учнями нашої школи, 23 березня 2018
Репортаж про нашу школу в авторській програмі “Надвечір’я. Долі” Мар’яна Гаденка до Дня Вчителя на каналі UA:ПЕРШИЙ, 06 жовтня 2016
Погожого травневого вечора в Українську школу Святого Володимира в Парижі завітав Народний артист України Мар’ян Гаденко, щирий, добрий , справжній. Побачивши маленьких українців на французькій землі, він розчулився , особливо тоді , коли діти заспівали. Говорилося про Україну, про нелегку долю заробітчан , про життя у французькій столиці… Було легко і щиро, наче вдома… Було по-українськи добре…
Репортаж про нашу школу в програмі “”La source de vie” на каналі France2, 17 червня 2018
Програма присвячена темі “Prêtres célibataires, prêtres mariés dans les Eglises Catholiques Orientales : l’exemple ukrainien”
Стаття “Святий Миколай – українським дітям в Парижі”, газета “Українець” N°11 від 10-2007.
У руках – газета 2007 року, а на вустах – посмішка. Давно вже наші учні, які зображені на фото, стали випускниками. Такою була наша школа, такою було наше життя, такими були ми… Ще тільки добрий десяток років тому нас було близько 30, а зараз – 300!
Є куди рости , радіємо)))
P.S. Автору – окреме спасибі за теплу згадку і солодкий щем у серці.
